Один із найстаріших працюючих закладів освіти Холодногірського району м. Харкова
КЗ "Харківська гімназія № 67
Харківської міської ради"

Відповідно до архівної довідки, в друкованому виданні Харківської Губернської Земської Управи в „Списку навчальних закладів Харківської губернії на 20 грудня 1914 року" вказано, що 33 міське початкове училище м.Харкова знаходилося на вул. Курилівській, 27. У графі „Рік законоположення, на підставі якого існує училище", вказано - 1874 рік. Підстава і список навчальних закладів Харківської губернії на 20 грудня 1914 року, Харків 1916 р.

У 1926 р. Курилівська вулиця була перейменована на Ленінградську. Наша школа - це перше міське приходське училище № 33 з 1874 по 1914 p.p.; земська школа з 1914-1919 p.p.; ФЗС (фабрично-заводська семирічка) № 66 з 1920-1930 p.p., залізнична школа № 3 з 1931 по 1961 p.p., загальноосвітня школа №67 з 1962-2004 p.p.

З 2023 року школу перепрофільовано у комунальний заклад "Харківська гімназія № 67 Харківської міської ради", де мають змогу навчатися учні 1-9 класів.

У роки війни будівля школи була зруйнована. Протягом 1946-1948 років її було відновлено під керівництвом директора Зимовця Гаврила Гиатовича, що повернувся з фронту і працював директором понад 30 років, Ластович Г.І. (1964-1966 н.р.), Берегова 3.І. (1966-1985 н.р), Бушуєв C.I. (1985-1988 н.p.), Зайцева Л.М. (1988-1994 н.p.), Гончарова Н.А. (1994-2003 н.p.), Носатюк І.В. (2003-2014 н.р.).

Наразі директор гімназії - Радіч Оксана Сергіївна

Надійними помічниками директорів у керівництві учбово-виховного процесу є завучі: Бляхеров М.Б. (1952-1962 p.p.), Фоміна К.І. (1962-1967 p.p.), Кожина P.M.(1967-1971 p.p.), Бейліна І.Б. (1971 -1976 p.p.), Онищенко К.І. (1976-1994 p.p.), Ніколаєва Г.Г (1994-2002 p.p.), Носатюк І.В. (2002-2003 p.p.),2003-2011 Лобковська Г .І., 2012 Філіпська Ж.А., Душкевич В.С та Мавричева О.В ( 2023)

Ми пишаємося тим, що маємо 2-х випускників нашої школи – Героїв Радянського Союзу.

Віртуальна сторінка про випускників - учасників Другої світової війни

Сапер Євгеній Косьмін загинув 28 вересня 1943 року під час форсуванні Дніпра Льотчик Анатолій Добродецький загинув 10 серпня 1943 року над селом Руська Лозова, прикриваючи літак командира. Їх імена золотом вписані під куполом Залу Вічної Слави в Українському музеї Великої Вітчизняної війни у числі 243 героїв, що захищали нашу Батьківщину