Підписатися на RSS

Підліткова злочинність


Кожний п'ятнадцятий злочин в Україні - справа рук неповнолітніх . В цілому ж за рік діти і підлітки у нашій країні здійснили понад 14 тис. правопорушень - такі невтішні статистичні дані озвучує Уповноважений Президента України з прав дитини Юрій Павленко.
Статистика показує , що найчастіше діти скоюють правопорушення якраз під час навчального року , в період після закінчення занять у школі і до восьмої вечора. Влітку , до речі , таких пригод трапляється менше. Напевно , під час канікул у школярів більше можливостей застосувати себе в чомусь , піти на той же пляж , зіграти у футбол , відправитися в ліс.


Турбота батьків про свою дитину не залежить від сезонів. Якщо вже вони цікавляться життям дитини і доглядають за ним , то роблять це завжди . Не потрібно сприймати канікули і вільний час як загрозу , вона для сучасних дітей складається зовсім в іншому . Причина в тому , що у нас відбувається падіння моральних цінностей. Від багатьох дітей можна почути фразу : «Я нікому не потрібен». І це якраз проблема багатьох сімей , а також сімей середнього достатку. Батьки мотаються по закордонах , у відрядженях , а свою дитину залишають на няню , яка батька з матір'ю замінити не може. Дитина ж прагне зробити хоч щось , щоб на нього звернули увагу : спочатку одягається не як усі , потім приходить додому п'яною - може , хоч так його помітять. А все , що він чує в підсумку від батька : «Дивися , наступного разу не змішуй міцні напої та слабоалкогольні ». Потім у підлітка з'являється компанія і ... пішло- поїхало.


Перші ознаки .


Які перші ознаки того , що син або дочка потрапили у погану компанію ? У кожної дитини вони індивідуальні . Наприклад , він замикається в собі , не хоче йти в школу або не розповідає , що там відбувається. Це вже сигнал - пора навідатися до класного керівника . Дитина часто з кимось говорить по телефону , йому постійно телефонують з одного і того ж номера , про який в школі не знають. Якщо батьки постійно спілкуються з сином або дочкою , то відразу зрозуміють , що у чада з'явилися « таємниці».
А що робити , якщо нехороші ознаки в наявності ? Треба з альтернативних джерел дізнатися , що це за компанія , з якою зв'язався дитина. Заглянути в телефон підлітка - я не вважаю , що це буде порушенням його прав . Так , у дитини є право бути почутим , але ні в одній міжнародній конвенції не прописано право неповнолітнього на приватність . Ще дуже важливо поговорити з дитиною. А взагалі , всім батькам можна порадити хоч іноді читати книги з психології , щоб розуміти своїх синів і дочок. Треба знати , що пубертатний період , або період статевого дозрівання - найскладніший у житті людини: по розуму - йому ще 12 років , а за рівнем гормонів - під 16 .
Правопорушення найчастіше відбуваються дітьми , більш ніж в 56 % випадків , майнові . В основному , крадуть телефони. Стало бути , причина - в економічній ситуації , у фінансових можливостях сім'ї , яких недостатньо для того , щоб забезпечити дитину ? Не зовсім . Дитяча злочинність - це наслідок соціальних факторів. Адже не хліб ж в основному крадуть , а телефони. Соціум , реклама каже - цей гаджет необхідний всім , тільки з ним ти будеш крутий. А батьки купити дорогу річ не можуть , тому діти і крадуть сподобалися їм телефони. І все через дефіцит у суспільстві правильних моральних цінностей.


Небезпеки Інтернету.


Останнім часом все частіше можна почути про небезпеки , які підстерігають дітей в Інтернеті. Деякі батьки часто говорять добре , що дитина весь день сидить за комп'ютером. Нічого не вимагає , з поганими компаніями не спілкується. Таких батьків і матерів хотілося б застерегти : якщо ваша дитина весь день сидить в Інтернеті , це ще не означає , що він не здійснює правопорушення або сам не стає жертвою .
Вже не ново явище кібер- буллінг - віртуального терору , шантажу в мережі. Поширений шкільний булінг , коли підлітки знущаються над ровесником , принижують його і все це знімають на відео , а потім викладають в Інтернет.
Сьогодні неповнолітніх перебувають на обліку в міліції трохи більше 9 тис. осіб. Тоді як на початок року ця цифра становила майже 13 тис.
Рівень дитячої злочинності скоротився на 36 % - з 8786 випадків за аналогічний період 2012 року до 5650 у 2013 -му. Також у нас зменшилися рецидиви - на 27 %.
Наприкінці хотілося б сказати , що для виховання всіх без винятку дітей дуже корисні заняття спортом. Особливо , ігровими видами , так як там дуже жорсткі правила . Навчившись дотримуватися їх на спортмайданчику , дитина навчиться дотримуватися правил і в житті.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ЗАПОБІГАННЮ НАСИЛЛЯ ЩОДО ДИТИНИ

Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством.

Нам навіть важко припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами.

Насильством щодо дітей вважається:

- нехтування дитини;

- нехтування обов’язків стосовно дитини;

- відсутність у сім’ї доброзичливої атмосфери (психологічне ізолювання);

- недостатнє забезпечення дитини доглядом та опікою;

- втягування дитини у з’ясовування стосунків між батьками і використовування її з метою шантажу;

- недостатнє задоволення потреб дитини в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки (опікуни) матеріально спроможні зробити це;

- вживання алкогольних напоїв (наркотиків) до втрати самоконтролю;

- нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.

Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як би відстояти свої погляди. Їм байдуже, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.
Чи знаєте Ви, що:

- діти бачать, чують та пам’ятають більше, ніж вважають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі у конфлікті (захоплена грою, дивиться телевізор, знаходиться в іншій кімнаті тощо). Але насправді діти завжди знають, коли їхні батьки сваряться.

- Діти різного віку по різному реагують, але на ВСІХ дітей – навіть на немовлят – впливає домашнє насильство.

Будь – яке домашнє насильство – незалежно від того, спрямоване воно безпосередньо на дитину чи на іншого члена сім’ї, - травмує дитину!

Як діти реагують, коли вони стають свідками насильства в сім’ї?

- діти відчувають провину, сором і страх, ніби вони відповідальні за насильство, яке їм доводиться спостерігати.

- Діти відчувають сум,

- Діти відчувають гнів, тому що вони неспроможні змінити те, що відбувається в сім’ї.

Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей

Вони можуть:

- реагувати надто агресивно;

- не визнавати авторитетів;

- бути пасивним чи пригніченим;

- мати вигляд знервованих або заляканих;

- скаржитися на головний біль, біль у шлунку, постійне відчуття втоми та сонливість тощо.

Пам’ятайте !

У сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами.

Які «уроки» може отримати дитина, що потерпає від домашнього насильства?

Діти, які були жертвами насильства, засвоюють, що:

1. Насильство – це засіб розв’язування конфліктів або отримання бажаного.
Цю навичку вони переносять у навколишнє середовище: спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та на своїх дітей.

2. Негативні форми поведінки в суспільстві – найвпливовіші.
Вони отримують упевненість, що тиск і агресія приводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого.

3. Довіряти людям, і особливо дорослим, - небезпечно.
У своїх сім’ях вони не мають прикладу позитивних стосунків. Тому їм важко встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

4. Свої почуття й потреби не можна виражати відкрито.

Дитина не може відкрито виразити свої справжні почуття в сім’ї, тому що або до неї просто нікому немає діла, або за цим на неї чекатиме покарання. Врешті – решт, вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття. Дієві тільки негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет - тому тільки їх і варто проявляти

Унаслідок цього дитина:

- або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, у школі;

- або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

У сім’ях, де у стосунках із дітьми переважають

- контролювання;

- нехтування дитячими потребами;

- тиск;

- приниження один одного

дитина може вирости агресивною або такою, що не зможе відстояти себе.

Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати.

Ми весь час повинні пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.

Поради батькам, які прагнуть вберегти своїх дітей від насилля

- Прагніть до активних контактів із учителями своєї дитини;

- Більше розмовляйте зі своєю дитиною про школу. Розпитуйте її, коли чуєте про випадки насилля серед учнів або коли ваша дитина приходить зі слідами ушкоджень. З’ясуйте у школі, як там ставляться до насилля серед учнів;

- Потурбуйтесь, щоб виявлене насилля не замовчувалось і не татуювалось ( в разі потреби звертайтеся до міліції;

- Говоріть зі своєю дитиною про небезпеку насилля та його наслідки для жертви. Поясніть їй, що не є боягузтвом уникати сутичок, відчувши загрозу, так само як не є хоробрістю погрожувати іншому чи влаштовувати фізичні розправи;

- Обговорюйте зі своєю дитиною враження від телепередач або фільмів, які вона переглянула;

- Звертайте увагу на те, з ким ваша дитина проводить вільний час. Запрошуйте друзів і шкільних товаришів своєї дитини до себе додому, щоб мати змогу ближче познайомитися з ними;

- Потурбуйтеся, щоб ваша дитина своєчасно навчилась користуватися грошима. Якщо вам стало відомо, що у неї раптово виникли проблеми з грошима або з’явились нові речі, яких не можна було придбати за виділені їм кишенькові гроші, негайно вживайте заходів. Обидва випадки можуть вказувати на крадіжку чи вимагання. Ваша дитина може бути як жертвою, так і злочинцем. Потурбуйтесь, щоб дитина не брала із собою до школи великих сум грошей та цінних речей: це може стати мимовільним приводом для крадіжки та вимагання.


Право дітей нашої країни на захист від усіх форм насильства гарантується 28 і 52 статтями Конституції України, відповідно до яких ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню. Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканість та захист гідності. Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Разом із тим, важливо відмітити, що школа, на думку дітей, є тим місцем, де вони зустрічаються із жорстоким ставленням та знущанням. А насильство породжує таку ж саму жорстокість з боку дитини.


Отже, Насиллям в сім’ї є:Знущання над дитиною; Нанесення побоїв; Завдання шкоди здоров’ю; Залякування дитини; Порушення її статевої недоторканості; Навіювання страху; Перебивання дитини під час розмови; Ізоляція дитини; Контроль (обмеження) доступу до спілкування з ровесниками; Ігнорування дитини; Незадоволення основних потреб; Використання дитини як засіб економічного торгу; Погроза залишити дитину; Погроза фізичною розправою; Поводження з дитиною як з прислугою; Відмови в поінформуванні про важливі рішення сім’ї.

Щоб такого не було (рекомендації учнів своїм одноліткам):· Твої права в сім’ї в нашій державі захищають Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України;· Будь поінформованим та нагадуй батькам про існування твоїх прав (права дитини є такими ж як і права дорослих, які є закріпленими в ІІ розділі Конституції України);· Намагайся завжди шукати порозуміння з батьками;· Не соромся звертатися за допомогою до кваліфікованих спеціалістів, вчителів, психологів, працівників прокуратури, кримінальної міліції у справах неповнолітніх;· З 14 років ти маєш право особисто звернутися в суд щодо порушень твоїх прав батьками

Рекомендації для батьків:· Забезпечити фізичну безпеку – не залишати дитину без нагляду;· Підтримуйте сімейний розклад дитини;· Слідкуйте за дитиною: Будьте послідовним, Усно визначайте свої опікування та межі дозволеного, Давайте настанови, а не покарання, Приділяйте дитині свій час і увагу, Беріть участь вжитті дитини: ігри, шкільні заходи, Залучайте дітей до своїх заходів;· Заохочення і підтримка: Заохочуйте дітей займатися тим, чим їм цікаво, Будьте позитивними, Навчайте їх необхідних навичок, Якщо дитини вас дратує, скажіть їй свої відчуття від першої особи «Мені важко коли хтось заважає», Довіряйте дітям, Визнавайте право її на особисте життя, Поважайте почуття інших батьків, Говоріть та дійте так, щоб діти відчували себе у безпеці.

НАСИЛЛЯ НА ВУЛИЦІ

Насиллям на вулиці щодо дітей є:- Фізичне насилля: Грабіж, Розбій, Побиття, Проституція, Примусова праця (збирання і здача металобрухту, макулатури, порожні пляшки, миття машин, праця вантажниками).- Моральне насилля: образи, приниження честі та гідності.- Злочини проти власності: грабіж, вимагання.- Сексуальне насилля: проституція, зґвалтування, розбещення.

Шляхи подолання (Як себе поводити):· Не ходити самому по вулицях в вечірній та нічний час;· Не спілкуватися із незнайомими особами;· Не виставляти на показ коштовні речі (прикраси, мобільні телефони, гроші);· Не вживати алкогольні, наркотичні засоби (це призводить до втрати самоконтролю);· Не провокувати своєю поведінкою інших (викликаючі одяг та поведінка);· У випадку працевлаштування, вимагай від працедавців дотримання норм трудового законодавства щодо неповнолітніх (укладення трудового договору у письмовій формі із зазначенням умов праці);· Якщо на твоїх очах відбувається правопорушення, дуже важливо не бути втягнутим у нього щоб не стати жертвою або співучасником;· Якщо ти став свідком правопорушення, варто обов’язково звернутись до правоохоронних органів і надати їм інформацію про це. Таким чином ти убережеш себе й інших людей від того, щоб не стати жертвою.
Кiлькiсть переглядiв: 145

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.