Підписатися на RSS

1. Основні риси соціально-політичної ситуації в країні

На теперішній час Україна переживає складну соціально-полі- тичну ситуацію. Виникла необхідність соціально-психологічного захисту і психологічної допомоги як дітям, дорослим, так і цілим соціальним групам.

2. Ознаки стресових розладів у дорослих і дітей

Діти є активними свідками процесів, що відбуваються в сус- пільстві. Криза, що охопила країну, безпосередньо впливає на батьків (особливо на виконання ними батьківських функцій), що, природно, позначається на дітях. У цей період знижені або пору- шені можливості і здатності працювати, любити і насолоджувати- ся життям. Криза настає, коли під тиском життєвих обставин від- мовляють звичайні механізми ефективного протистояння їм. Після важких подій у вас можуть бути відчуття: безвиході й безнадії; смуток або дратівливість; проблеми з концентрацією; по- стійна настороженість; наляканість; притуплення почуттів, без- радісність; прагнення уникати людей, місць чи занять; неприємні сни, спалахи важливих спогадів. Ці відчуття – нормальна реакція на ненормальні події.

Пам’ятайте: •

Вам стане краще з часом. Не всі ваші страхи є ознакою хвороби. • Не відмовляйтеся від допомоги інших, навіть якщо вам здається, що вони вас не можуть зрозуміти. • Намагайтеся повернутись до повсякденних справ і занять.

3. Рекомендації батькам щодо профілактики посттравматичних стресових розладів у дітей

Особливо вразливою групою під час конфліктів стають діти. Саме підтримка, яку надають дитині протягом і після неприємних або травматичних подій батьки, родичі та дорослі друзі сім’ї, є ви- рішальним чинником у подоланні негативних наслідків травма- тичного стресу. Прислухаючись до того, що відбувається, батьки можуть знайти шляхи допомоги дитині впоратися зі своїми по- чуттями. Якщо батьки можуть бути разом з дітьми, дітям набагато легше. Дорослі, які можуть говорити з дітьми про події і сприйма- ти їх почуття, допомагають дітям пережити травматичний стрес з меншими втратами.

Поради батькам щодо профілактики стресових ситуацій у дітей:

• організуйте можливість дитині для «розрядки» напруги – заняття спортом, танцями, рухливі ігри;

• користуйтеся можливістю зайвий раз обійняти, погла- дити дитину, потримати їїза руку, зробити масаж або покласти руку на плече. Позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги;

• поговоріть з дитиною про ті почуття, які вона пережила або відчуває. Ви можете сказати, що багато людей відчу- вали тривогу, страх, гнів, безпорадність. І що ці почуття – нормальні людські реакції на складні ситуації;

• будь-яка, навіть маленька дитина, потребує пояснення того, що відбувається. Для неї важливо знати, чому бать- ки тривожаться,сердяться, горюють. Що відбувається в сім’ї, в місті. Постарайтеся пояснити це коротко (4–5 фраз) і спокійно;

• щодо почуття страху, то важливо запевняти дитину в тому, що боятися – це природно. Що сміливі люди – також бояться. Проте їм вдається впоратися із власним страхом. І що дитина також смілива, сильна і обов’яз- ково впорається;

• підтримуйте надію на краще;

• якщо реакція дитини, на вашу думку, є надмірними або незрозумілими вам, якщо симптоми повторюються без особливих змін, якщо ви турбуєтесь, – зверніться за кон- сультацією до психотерапевта.

4. Поради з адаптації дітей до нових умов

Процес звикання до нових умов життя, нового оточення, до нових вимог і порядку розуміється як адаптація. Найкращим про- філактичним засобом збереження психічного здоров’я в період адаптації до нових умов є уважне ставлення батьків до дитини, ро- зуміння ними її внутрішнього світу, проблем, переживань. Відо- мо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін «прикласти» до своєї дитини.

Але незважаючи на це, для полегшення процесу адаптації дитини до нових умов все ж можна дати певні рекомендації:

• Основними помічниками дорослих у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

• Дозвольте дитині бути самою собою, зі своїми недоліка- ми, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

• Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без уваги і нагляду. Дитина дуже вразлива і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

• Задля виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

• Не соромтеся демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

• Діти потребують більше фізичних контактів, обіймів.

• Переконайтеся, що ваші діти мають достатньо часу для відпочинку і сну.

• Намагайтеся дотримуватися розпорядку дня (або від- новити його), зокрема щодо вживання їжі, відвідування школи (дитячого садка), виконання повсякденних справ тощо.

• Якщо ваша дитина відвідує навчальний заклад і Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це з педагогом (вихователем, класним керів- ником, вчителем), практичним психологом навчального закладу.

• Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психо- логічний стан дитини, повідомте про це педагогічного працівника (вихователя, класного керівника, практично- го психолога) навчального закладу. Саме такі події часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

• Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

• Допоможіть дитині запам’ятати імена нових дітей, учите- лів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

• У батьках діти хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів. Успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків. Пам’ятайте: дитина – це дзеркало життя батьків. Як у кра- плинці води відображається сонце, так і в дітях відоб¬ражається вся організація життя сім’ї.

Кiлькiсть переглядiв: 109

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.