Підписатися на RSS

Нормативні документи, якими керується у своїй діяльності практичний психолог

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС ПСИХОЛОГА

На І Установчому з’їзді Товариства психологів України 20 грудня 1990 року в м. Києві прийнято Етичний кодекс психолога. Цей нормативний акт є гарантом високопрофесійної, гуманної, високоморальної діяльності психологів України, здійснюваної залежно від спеціалізації та сфери їх інтересів. Даний Кодекс являє собою сукупність етичних норм, правил поведінки, що склалися у психологічному співтоваристві й регулюють його життєдіяльність. Об'єктом досліджень і впливу психологів є внутрішній світ особистості, тому їхні контакти з іншими людьми повинні бути теплими, доброзичливими, цілющими. Етичний кодекс сприяє більш успішному здійсненню психологами своєї професійної діяльності. Зокрема, шкільним і вузівським психологам допомагає у підвищенні ефективності навчання і виховання учнів та студентів; психологам у галузі охорони здоров'я — у виконанні функцій, пов'язаних з профілактикою захворювань, лікуванням, реабілітацією пацієнтів; психологам у сфері державного управління — у психологічному забезпеченні загального і галузевого управління. Заснована Товариством психологів України Комісія з етики проводить роботу, спрямовану на правильне тлумачення психологами Етичного кодексу, здійснює контроль за його додержанням, забезпечує формування у психологів сприйняття цього Кодексу як зобов'язання перед громадськістю, як одного з важливих актів чинного законодавства.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

1.1. Психологи несуть особисту відповідальність за свою роботу. 1.2. Психологи зобов'язані всіляко запобігати і не допускати антигуманних наслідків у своїй професійній діяльності. 1.3. Психологи повинні утримуватися від будь-яких дій чи заяв, що загрожують недоторканості особи; не мають права використовувати свої знання і становище з метою приниження людської гідності, пригнічування особистості або маніпулювання нею; несуть відповідальність за додержання пріоритету інтересів людини. 1.4. На психологів покладається відповідальність за надійність використовуваних методів та програмного забезпечення, валідність обробки даних досліджень, у тому числі і тих. які проводяться з використанням комп'ютерних технологій. 1.5. Психологи застосовують лише ті знання, якими вони володіють відповідно до своєї кваліфікації, повноважень і соціального статусу.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ 2.1. Психологи постійно поповнюють свої знання про нові наукові досягнення в галузі їхньої діяльності, беруться за розв'язання тільки тих завдань, які належать до сфери їх компетенції. У разі непосильності завдання психологи передають його іншому досвідченому фахівцеві або допомагають людині, яка звернулася за підтримкою, налагодити контакт з професіоналами, що можуть надати адекватну допомогу. 2.2. Психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України. У тих випадках, коли психологічні методики лише проходять випробування (з дозволу контрольних органів Товариства), психологи, проводячи експеримент з обмеженим контингентом досліджуваних, попереджають їх про застосування неперевірених методів і технічних пристроїв або про свій недостатній рівень оволодіння ними. 2.3. Психолог публікує під своїм ім'ям лише ту працю, яка повністю виконана ним самим або містить істотний власний внесок; недопустима публікація з метою особистої, матеріальної вигоди недостатньо підготовлених праць, невалідизованих методик, а психолог не може виконувати практичної роботи, не маючи належної кваліфікації та досвіду. 2.4. Психолог прагне до адекватних знань про свої індивідуальні якості та особливості і визначення меж власних професійних можливостей. Особистісні психологічні проблеми (які негативно впливають на якість виконання обов'язків) можуть бути показником професійної непридатності і мають якомога швидше коригуватись та розв'язуватись психологом.

ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ КЛІЄНТА 3.1. Психологи суворо додержуються принципу добровільної участі клієнта в обстеженнях. Під час роботи з дітьми, пацієнтами з тяжкими психічними розладами (тобто в крайніх випадках) допускаються відхилення від принципу добровільності, але в межах законодавчих норм; обов'язком психолога є намагання налагодити з клієнтом співробітництво. Психологи утримуються від непотрібних лікувань 3.2. Психологи, вступаючи у контакт з особами, для яких він є обов'язково-примусовим (наприклад, у разі проведення психологічної експертизи), не мають права змушувати клієнта повідомляти відомості поза його волею, не можуть вживати примусових заходів для одержання даних, крім випадків, коли така інформація сприятиме безпеці навколишніх або самого клієнта. 3.3. Психологи не беруть участі в діях, спрямованих проти свободи особи. Вони не мають права змушувати клієнта розповідати про свою життєву філософію, політичні, релігійні чи етичні переконання, не повинні вимагати відмовитися від них. 3.4. Психологи беруть на себе професійну відповідальність за кваліфіковане обстеження, консультування, лікування. Вони домовляються про терміни завершення своєї діяльності або доцільність направлення клієнта до іншого компетентного спеціаліста. Відповідальність з психолога знімається, якщо він упевнився, що інший спеціаліст узяв відповідальність за клієнта на себе. 3.5. Психологи не мають матеріальних або особистих привілеїв, не можуть використовувати свої знання і становище, довірливе ставлення і залежність клієнта у власних корисливих інтересах. У тих випадках, коли послуги є платними, про фінансові умови домовляються заздалегідь; не встановлюється додаткова оплата за консультації і не береться плата з тих, кого психолог навчає або збирається екзаменувати. Якщо клієнт може отримати психологічну допомогу безкоштовно або меншим коштом в іншого фахівця, то психолог інформує про це клієнта. 5.6. Психолог уникає встановлення неофіційних взаємин з клієнтом, якщо це може стати на перешкоді проведенню діагностичної, консультаційної і корекційної роботи з ним. Між психологом і клієнтом не повинно бути статевої близькості у період, коли психолог несе відповідальність за нього. 3.7. Психолог має право вирішувати, на якому етапі консультування або лікування можна дати об'єктивний професійний висновок, а у випадках, коли він не може діяти в інтересах клієнта, роз'яснює йому і батькам (опікунам, піклувальникам) реальний стан справ. 3.8. Висновок за результатами проведеного обстеження чи лікування робить сам психолог, він не може перекладати це на інших. Психолог повинен чітко і однозначно формулювати висновок, так щоб його можна було правильно зрозуміти і використати отримані дані на користь клієнта. 3.9. Психолог не робить висновків і не дає порад, не маючи достовірних знань про клієнта або ситуацію, в якій він перебуває. У звіті (висновку) психолога має міститися лише необхідна і водночас достатня, що відзначається цілковитою надійністю результатів, інформація для розв'язання поставленого завдання, вказуватися межі здійснюваних досліджень, характер виявлених симптомів — постійний чи тимчасовий. 3.10. Психолог у доступній формі повідомляє обстежуваному про поставлений діагноз і методи та засоби допомоги. При цьому він зобов'язаний обачливо і обережно висловлюватися щодо виявлених патологій у психічному стані клієнта. Психолог обов'язково попереджає про те, хто і для чого може використати ці дані; він не може приховувати від людини, які офіційні рішення можуть бути винесені на підставі висновку. Психолог уповноважений особисто запобігати некоректному і неетичному використанню результатів досліджень і повинен виконувати цей обов'язок незалежно від посадової субординації.

КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ 4.1. Психолог зобов'язаний додержуватися конфіденційності у всьому, що стосується взаємин з клієнтом, його особистого життя і життєвих обставин. Виняток становлять випадки, коли виявлені симптоми є небезпечними для клієнта та інших людей, і психолог зобов'язаний поінформувати тих, хто може надати кваліфіковану допомогу. Конфіденційності можна не додержуватись, якщо клієнт просить або згоджується, аби в його інтересах інформацію було передано іншій особі. 4.2. Психолог не збирає додаткових відомостей про обстежуваного без його згоди і задовольняється лише тією інформацією, яка потрібна для виконання професійного завдання. Запис на магнітну стрічку і відеоплівку, фотографування і занесення інформації про клієнта до комп'ютерних банків даних здійснюються лише за згодою учасників. 4.3. Психолог зобов'язаний оберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної і корекційної роботи, додержуватись анонімності імені клієнта (наприклад, під час навчання, в публікаціях). Для демонстрації і прослуховування будь-яких матеріалів потрібний письмовий дозвіл людини, за чиєю згодою вони були записані; на вимогу клієнта матеріали негайно знищуються. 4.4. Документація роботи психологів повинна вміщувати лише професійно необхідні матеріали. До цих матеріалів, пов'язаних з конфіденційним змістом діяльності психологів, має виключатися доступ сторонніх осіб. У тих же випадках, коли психологи звертаються за допомогою до інших фахівців, потрібно спеціально ознайомити їх з питаннями, що стосуються умов і терміну зберігання таких матеріалів, а також обмежень у використанні інформації про клієнта і попередити про міру відповідальності за недодержання конфіденційності. 4.5. Якщо психолог не в змозі надалі виконувати свої функції, він з'ясовує, чи потрібно зберігати матеріали (також і інформацію, занесену до комп'ютера). В разі потреби психолог повинен передати виконання покладених на нього функцій іншому фахівцеві. 4.6. Психолог інформує клієнтів про правила додержання конфіденційності. Смерть або зникнення обстежуваного не звільняє психолога від необхідності зберігати професійну таємницю. 4.7. Психолог не передає методичних матеріалів особам, які не уповноважені здійснювати психологічну діяльність; не розкриває суті і призначення конкретної методики (за винятком доступних роз'яснень правоохоронним і судовим органам).

ЕТИЧНІ ПРАВИЛА ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 5.1. Планування психологічних досліджень передбачає дотримання таких умов: визначення об'єкта дослідження; чітке й однозначне формулювання його мети і завдань; встановлення контингенту обстежуваних; прогнозування можливостей використання одержаних результатів (наприклад, оцінювання перспективи професійної успішності, формування спільного колективу, психологічного втручання тощо). Психолог самостійно вибирає методи роботи, керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової обгрунтованості. 5.2. Психолог забезпечує цілковиту надійність результатів, відповідає за рішення, які приймають офіційні особи на основі його висновків та рекомендацій, запобігає можливим помилкам в діяльності непрофесіоналів, котрі допомагають у роботі, але не ознайомлені з вимогами, що стосуються обмежень у використанні інформації про досліджуваних. Психолог несе відповідальність за правильне і доступне роз'яснення непрофесіоналам суті застосовуваних психологічних методів, а також за можливі антигуманні наслідки. Щодо психолога використовується принцип, аналогічний принципу презумпції невинності у судочинстві. Вина психолога в порушенні Етичного кодексу повинна бути доведена Комісією з етики Товариства психологів України. 5.3. Психолог зводить до мінімуму ризик ненавмисного негативного впливу на тих, хто бере участь в експерименті. Коли очікується, що дослідження або лікування може викликати у клієнта психогенну реакцію, психолог повинен отримати дозвіл на проведення роботи з ним Комісії з етики. Якщо умови експерименту потребують необізнаності досліджуваних з його суттю і результатами, психолог має пересвідчитися в тому, що це не завдасть шкоди жодному з учасників досліду. Такі відомості можуть бути розкриті після завершення експериментальної програми. 5.4. Психолог заздалегідь інформує клієнтів про право відмовитись від участі в дослідженні. Коли ж попри це вони дають згоду взяти участь у експерименті, психолог має переконатися в тому, що таке рішення прийняте незалежно від нього або інших осіб (наприклад, батьків, опікунів, піклувальників, які наполягають пройти обстеження).

КВАЛІФІКОВАНА ПРОПАГАНДА ПСИХОЛОГІЇ 6.1. Психологи інформують науковців, учителів, лікарів, широку громадськість про свою галузь діяльності на основі об'єктивних, точних даних таким чином, щоб не дискредитувати професію психолога і психологію як науково-практичний комплекс. 6.2. Психолог не виступає з публічними заявами для реклами або самореклами. Вміщуючи у засобах масової інформації оголошення про надання психологічних послуг населенню, повідомляє лише своє ім'я, адресу, номер телефону, професійну кваліфікацію, науковий ступінь, галузь психології, години прийому. В рекламному проспекті не може йтися про суми гонорару, не даються гарантії, не перелічуються здобутки і успішні випадки лікування, консультування, експертизи. Оголошення мають містити інформацію про мету курсів, а не обіцянки, стосовно досягнення специфічних результатів. Психолог повинен брати професійну участь у навчальних програмах для населення, однак він має право робити це лише за умови, якщо вони виключають сумнівні методи і неефективні процедури. 6.3. Поради психолога у засобах масової інформації мають подаватися в узагальненій формі, без посилань па конкретні факти і ситуації, щоб не допустити розголошення конфіденційної інформації. Усні виступи, друковані матеріали, аудіовізуальна та інші публікації, в яких наводяться з ілюстративною метою клінічні випадки, повинні виключати ідентифікування особи, групи чи організації. Методики публікуються лише у формі, яка дає змогу зберегти їх валідність та надійність.

Положення про психологічну службу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

02.07.2009 N 616

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 липня 2009 р.
за N 687/16703


Про внесення змін до Положення
про психологічну службу системи
освіти України


Відповідно до статей 21, 22 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) та з метою підвищення ефективності функціонування психологічної служби системи освіти України НАКАЗУЮ:

1. Унести зміни до Положення про психологічну службу системи освіти України, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.99 N 127 ( z0922-99 ), зареєстрованого в Мін'юсті 30.12.99 за N 922/4215, виклавши його у новій редакції, що
додається.

2. Міністерству освіти і науки АвтономноїРеспубліки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій вжити організаційних заходів щодо підвищення ефективності функціонування усіх ланок психологічної служби згідно з новою редакцією Положення про психологічну службу системи освіти України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.

4. Наказ набирає чинності через 10 днів після його реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Міністр І.О.Вакарчук

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра фінансів
України В.М.Матвійчук

Перший заступник Міністра праці
та соціальної політики України П.Розенко

Президент Академіії
педагогічних наук України В.Г.Кремень


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
України 03.05.1999 N 127
( z0922-99 )
(у редакції наказу
Міністерства освіти і науки
України від 02.7.2009 N 616)

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
23 липня 2009 р.
за N 687/16703


ПОЛОЖЕННЯ
про психологічну службу системи освіти України


I. Загальні положення

1.1. Психологічна служба в системі освіти - це сукупність закладів, установ, підрозділів і посад, що складають єдину систему, основу якої становлять фахівці у сфері практичної психології і соціальної педагогіки: практичні психологи, соціальні педагоги, методисти, директори (завідувачі) навчально-методичних
кабінетів (центрів) психологічної служби.

Основною метою діяльності психологічної служби є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров'я і соціального благополуччя усіх його учасників: вихованців, учнів, студентів, педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.

1.2. Психологічна служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку вихованців, учнів і студентів, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних
особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.

1.3. Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законами України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ), "Про вищу освіту" ( 2984-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), іншими нормативно-правовими актами та цим
Положенням.

1.4. Діяльність психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів (центрів). За своїм статусом працівники психологічної служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.

1.5. Психологічна служба співпрацює з органами охорони здоров'я, праці та соціального захисту населення, сім'ї, молоді та спорту, внутрішніх справ, іншими органами виконавчої влади, а також громадськими організаціями.

1.6. Це Положення визначає основні завдання, зміст діяльності, структуру, управління і фінансування психологічної служби системи освіти України в цілому.

1.7. Посади практичних психологів і соціальних педагогів уводяться в штатні розписи навчальних закладів і установ освіти за умови наявності спеціалістів з фаховою освітою в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат відповідно до нормативів чисельності практичних психологів і соціальних педагогів, згідно з додатком.

II. Основні завдання психологічної служби

2.1. Основні завдання психологічної служби системи освіти України полягають у:

сприянні повноцінному розвитку особистості вихованців, учнів, студентів на кожному віковому етапі, створенні умов для формування
у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

забезпеченні індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;

профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців, учнів, студентів.

2.2. Основними видами діяльності психологічної служби є:

діагностика - психологічне обстеження вихованців, учнів, студентів, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту і умов індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, визначення причин, що ускладнюють їх розвиток та навчання;

корекція - здійснення психолого-медико-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, схильності до залежностей та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки, формування соціально корисної життєвої перспективи;

реабілітація - надання психолого-педагогічної допомоги вихованцям, учням, студентам, які перебувають у кризовій ситуації (постраждали від соціальних, техногенних, природних катастроф, перенесли тяжкі хвороби, стреси, переселення, зазнали насильства тощо), з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності;

профілактика - своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;

прогностика - розробка і застосування моделей поведінки групи
та особистості у різних умовах, проектування змісту і напрямів індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів і складання на цій основі життєвих планів, визначення тенденцій розвитку груп та міжгрупових відносин.

2.3. Психологічна служба системи освіти України функціонує на трьох рівнях:

науковому, на якому вивчає закономірності психічного розвитку і формування особистості вихованця, учня, студента з метою розробки методів і методик професійного застосування психологічних знань;

прикладному, на якому здійснює соціально-психологічне забезпечення процесу навчання і виховання, включаючи розробку навчальних програм, підручників, професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців;

практичному, на якому забезпечує безпосередню роботу практичних психологів, соціальних педагогів у навчальних закладах.

2.4. Діяльність психологічної служби включає такі основні напрями:

консультативно-методична допомога всім учасникам навчально-виховного процесу з питань навчання, виховання і розвитку вихованців, учнів, студентів, допомога органам державного управління у плануванні освітньої діяльності;

просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальних закладах та у сім'ї;

превентивне виховання (через засоби масової інформації, під час навчальної діяльності в рамках навчальних програм або як окремого предмета), метою якого є формування у вихованців, учнів, студентів орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного
здоров'я; профілактика алкоголізму, наркоманії, ВІЛ-інфекції і злочинності.

III. Структура та управління психологічною службою

3.1. Психологічна служба в системі освіти України складається з таких основних ланок:

Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи;

Навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби;

підрозділів психологічної служби у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації;

практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів усіх типів.

3.2. Науково-методичне керівництво психологічною службою системи освіти здійснює Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, який діє на підставі статуту.

3.3. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади,
підпорядковуються засновнику з усіх питань діяльності, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.

Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть створюватися як структурні підрозділи закладів
післядипломної педагогічної освіти або при Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управліннях освіти і науки обласних та Севастопольської міських державних адміністрацій, або як юридичні особи.

Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські
навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються, реорганізуються або ліквідуються за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.

3.4. Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти створюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти можуть функціонувати як структурні підрозділи районних (міських) методичних кабінетів (центрів) або як юридичні особи.

За неможливості створення районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти до штатного розпису районного (міського) методичного кабінету (центру) вводиться посада методиста з
психологічної служби.

Районний (міський) навчально-методичний кабінет (центр) психологічної служби системи освіти підпорядковується засновнику з усіх питань діяльності, а в частині науково-методичного забезпечення діяльності психологічної служби -
навчально-методичному кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському і Севастопольському міським навчально-методичним кабінетам (центрам) психологічної служби системи освіти.

3.5. Атестація працівників психологічної служби - практичних психологів, соціальних педагогів, методистів з психологічної служби, директорів (завідувачів) навчально-методичнихкабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти здійснюється
відповідно до чинного законодавства.

3.6. Структура та штатний розпис навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських)
навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти визначаються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до встановлених нормативів.

3.7. Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти здійснюють свою діяльність
відповідно до статуту (якщо вони є юридичними особами) або положення (якщо вони є структурними підрозділами).

3.8. Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби
системи освіти здійснюються засновником за погодженням з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи.

Призначення на посаду та звільнення з посади директора (завідувача) районного (міського) навчально-методичного кабінету (центру) психологічної служби системи освіти, методиста з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету здійснюються засновником за погодженням з навчально-методичним
кабінетом (центром) в Автономній Республіці Крим, обласним, Київським, Севастопольським міським навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти.

Призначення на посаду та звільнення з посади практичного психолога і соціального педагога закладу освіти здійснюються за погодженням з районним (міським) навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти або з методистом з
психологічної служби районного (міського) методичного кабінету.

3.9. Структура та штатний розпис психологічної служби вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації визначаються вищим навчальним закладом та фінансуються за рахунок власних коштіцього навчального закладу.

Психологічна служба вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації підпорядковується керівнику або одному з його заступників, а у частині науково-методичного забезпечення - Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи.

IV. Зміст діяльності психологічної служби

4.1. Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи є головною організацією психологічної служби системи освіти України, який здійснює організаційні, координаційні та науково-методичні функції у галузі
практичної психології і соціальної педагогіки.

До повноважень Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботиналежать:

науково-методичне забезпечення психологічної служби системи освіти України;

здійснення психометричного нагляду, забезпечення діяльності психометричної комісії, організація соціально-психологічної експертизи методів, методик, новацій у галузі освіти;

розробка методичних вимог до змісту діяльності психологічної служби, координація науково-прикладних досліджень та методичних розробок;

координація та науково-методичне керівництво діяльністю навчально-методичного кабінету (центру) в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти або методистів районних(міських)методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби.

4.2. Навчально-методичні кабінети (центри), методисти є основними організаційно-методичними ланками психологічної служби системи освіти, які здійснюють організаційні, координувальні та навчально-методичні функції у галузі практичної психології і соціальної педагогіки.

Навчально-методичний кабінет (центр) в Автономній Республіці Крим, обласні, Київський іСевастопольський міські, районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти районних (міських) методичних кабінетів управлінь (відділів) освіти з психологічної служби:

забезпечують діяльність психологічної служби освіти регіону;

надають методичну, інформаційну підтримку практичним психологам, соціальним педагогам;

беруть участь в організації підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби, їх атестації та професійного зростання, кадровому забезпеченні психологічної служби;

організовують діяльність методичних об'єднань практичних психологів і соціальних педагогів;

координують науково-дослідні, практичні дослідження за пріоритетними напрямами діяльності психологічної служби;

беруть участь в оцінці, прогнозуванні та формуванні освітньої політики в регіоні;

впроваджують досягнення психологічної науки та передового досвіду.

Навчально-методичні кабінети (центри) психологічної служби системи освіти, методисти організовують діяльність "Телефонів довіри", кабінетів корекції кризових станів, психологічних
(сімейних) консультацій, профільних консультаційних пунктів, реабілітаційних центрів залежно від соціально-психологічних потреб регіону.

4.3. Практичний психолог навчального закладу:

бере участь у здійсненні освітньої, виховної роботи, спрямованої на забезпечення всебічного індивідуального розвитку вихованців, учнів, студентів, збереження їх повноцінного психічного здоров'я;

проводить психолого-педагогічну діагностику готовності вихованця, учня, студента до навчання та сприяє їх адаптації до нових умов навчально-виховного процесу, допомагає у виборі навчального закладу згідно з рівнем психічного розвитку;

розробляє та впроваджує розвивальні, корекційні програми навчально-виховної діяльності з урахуванням індивідуальних, гендерних, вікових особливостей вихованців, учнів, студентів;

сприяє вибору учнями і студентами професій з урахуванням їх ціннісних орієнтацій, здібностей, життєвих планів і можливостей, готує учнів до свідомого життя; здійснює превентивне виховання, профілактику злочинності, алкоголізму і наркоманії, інших залежностей і шкідливих звичок серед підлітків;

проводить психологічну діагностику і психолого-педагогічну корекцію девіантної поведінки вихованців, учнів, студентів;

формує психологічну культуру вихованців, учнів, студентів, педагогів, батьків або осіб, які їх замінюють, консультує з питань психології, її практичного використання в організації навчально-виховного процесу.

4.4. Соціальний педагог навчального закладу:

вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;

прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;

дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським
організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;

сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах;

бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;

надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців,учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій
вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

4.5. Працівник психологічної служби повинен:

керуватися етичним кодексом психолога;

дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність вихованців, учнів, студентів, захищати їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства;

будувати свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу;

пропагувати здоровий спосіб життя, підвищувати рівень психологічних знань педагогічних працівників і батьків або осіб, які їх замінюють;

зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих в процесі діагностики або корекційної роботи, якщо це може завдати шкоди вихованцеві, учню, студенту чи їх оточенню;

постійно підвищувати свій професійний рівень;

знати програмно-методичні матеріали і документи щодо обсягу, рівня знань, розвитку вихованців, учнів, студентів, вимоги державних стандартів до забезпечення навчально-виховного процесу, основні напрями і перспективи розвитку освіти, психолого педагогічної науки.

4.6. Тривалість робочого тижня практичного психолога та соціального педагога визначається чинним законодавством з урахуванням типу навчального закладу.

V. Фінансування діяльності психологічної служби

5.1. Фінансування діяльності психологічної служби системи освіти та оплата праці практичних психологів і соціальних педагогів, працівників кабінетів (центрів), методистів здійснюється згідно з чинним законодавством.

5.2. Фінансування діяльності психологічної служби вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації (у тому числі оплати праці її працівників) здійснюється за рахунок власних коштів вищого навчального закладу.

5.3. Працівникам психологічної служби системи освіти надаються окремі приміщення (кабінети) для проведення діагностичної, навчальної, тренінгової, консультативної, розвивальної і корекційної роботи.

Про забезпеченість психологічної служби системи освіти України та пріоритетні напрями діяльності у 2017-2018 навчальному році

до листа Міністерства освіти і науки України

від28.07.2017 р. № 1/9-414

Занепокоєння викликає забезпеченість фахівцями психологічної служби навчальних закладів Донецької – 45,34%, Вінницької – 45,92%, Тернопільської – 48,07%, Чернігівської – 48,46%, Полтавської – 49,01%, Житомирської – 49,73%, Волинської – 49,93%, Кіровоградської областей – 50,00 % (рис.5.).

У розрізі навчальних закладів найкраще забезпечені практичними психологами навчально-реабілітаційні центри для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку – 107,09% (за рахунок позабюджетних коштів), санаторні школи для дітей, які потребують тривалого лікування – 97,54%, заклади освіти нового типу: гімназії, ліцеї, колегіуми –94,09%, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги – 91,33%, спеціалізовані школи (школи-інтернати) з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів (ПВП) – 90,93%, спеціальні школи (інтернати) для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку – 90,81%.

Найгірше забезпечені практичними психологами позашкільні навчальні заклади (23,06%), міжшкільні навчально-виробничі комбінати (35,20%), дошкільні навчальні заклади (38,74%), вечірні школи (41,70%), ВНЗ І-ІІ рівня акредитації (47,61%) (рис.6.).

Маємо зазначити, що показник забезпеченості навчальних закладів посадами соціальних педагогів значно нижчий від показника забезпеченості посадами практичних психологів. Показник забезпеченості навчальних закладів посадами соціальних педагогів наступний. Найкраща забезпеченість у дошкільних навчальних закладах (дитячих будинках) інтернатного типу – 79,25%, навчально-реабілітаційних центрах – 73,97%, спеціальних школах (інтернатах) для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку –73,75%, школах-інтернатах для дітей, які потребують соціальної допомоги – 73,44%, санаторних школах для дітей, які потребують тривалого лікування – 72,88%.

Найгірше забезпечені посадами соціальних педагогів позашкільні навчальні заклади (1,5%) та знову ж таки ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (14,07%), вечірні школи (27,09%), також школи соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання (40%) та дошкільні навчальні заклади (центри розвитку дитини) (40,16%), (рис.7.).

Забезпеченість кабінетами практичних психологів по Україні в цілому становить: 1-2 кабінети – 59%, пристосоване приміщення – 11%, суміщені – 27%, відсутні кабінет – 3%. (рис.8.). Зокрема у Харківській області забезпеченість кабінетами становить 71,86%, Донецькій – 71,17%, Сумській – 70,94%. Дуже низький відсоток забезпеченості у Тернопільській – 28,82%, Івано-Франківській – 36,31%, Закарпатській – 37,85%, Рівненській області – 44,77% (рис.9.).

Маємо зазначити, що показник забезпеченості кабінетами соціальних педагогів значно нижчий (рис.10.): у Полтавській області він становить 61,09%, Київській – 55,48%, Харківській – 55,09%, Чернігівській – 50,84%, на дуже низькому рівні в Івано-Франківській – 15,12%, Закарпатській – 21,16%, Львівській – 23,69%, Тернопільській – 27,71%. У деяких областях є навчальні заклади, де взагалі відсутні робочі кабінети, зокрема у Тернопільській (13,28% – практичні психологи, 14,46% – соціальні педагоги), Рівненській (10,61% – практичні психологи, 12,69% – соціальні педагоги), Івано-Франківській (7,15% – практичні психологи, 8,60% – соціальні педагоги) (рис.11.).

Разом з тим маємо зазначити, що у Вінницькій, Львівській, Хмельницькій областях досить не погано працюють над тим, щоб забезпечити всіх фахівців кабінетами (100%), не зважаючи на те, що є суміщені робочі місця та пристосовані приміщення.

Забезпеченість кабінетами інших областей потребує покращення відповідно до чинних вимог.

Отже, керівникам обласних, районних, міських управлінь освіти і науки у новому навчальному році необхідно вжити заходів щодо забезпечення навчальних закладів, в тому числі навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти районного (міського) і обласного рівнів працівниками психологічної служби, та ввести відповідно до потреб регіону додаткові посади зазначеної категорії педагогічних працівників.

Натомість діяльність психологічної служби спрямована на вирішення соціально-значущих проблем учасників навчально-виховного процесу. У зв’язку з цим, керівництву органів управління освітою разом із відповідними центрами психологічної служби необхідно організовувати просвітницьку роботу та проведення спеціальних занять, семінарів, тренінгів, де б надавалась інформація про нормативно-правові засади професійної діяльності, діяльність працівників психологічної служби та їх роль у забезпеченні високої ефективності освітніх реформ.

Нова українська школа має працювати на засадах особистісно- орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму. У навчанні мають бути враховані вікові особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей. Тому особливої уваги набуває необхідність навчати дітей справлятися зі стресом та напругою, розкривати потенціал кожної дитини.

Окремо необхідно зазначити про великий обсяг роботи, працівників психологічної служби. Зокрема, фахівцями психологічної служби у 2016-2017 н.р. було виконано: індивідуальна діагностика – охоплено 1 624 256 осіб та затрачено 3 296 449,45 годин; індивідуальне консультування – 1 914 943 осіб і відповідно 2 787 802,6 годин; групове консультування – 3 305 491 осіб та 1 466 112,8 годин; групова діагностика – 4 565 939 осіб, 3 042 132,9 годин. (рис.12.,13.).

Проаналізувавши звернення до фахівців психологічної служби, що становить 1890646, можемо дійти висновку про актуальність питання вікових та індивідуальних особливостей розвитку дітей, самооцінки (18,3%), стосунків із однолітками (18,34%), готовності до навчання та труднощів у навчанні (21,86%), самовдосконалення, розвитку власних здібностей і компетенцій (23,36%), готовності до подолання складних життєвих ситуацій (25,69%).

Наразі рекомендуємо до застосування в роботі:

  • Рибалка В.В. Психологія розвитку творчо обдарованої особистості: наук.-метод. посіб. / В.В.Рибалка // НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих; Ін-т обдарованої дитини, 2010. – 440 с.
  • Доманська Л.В. Пізнай себе: навч. програма курсу / Л.В Доманська. –Київ.: Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013.
  • Флярковська О.В. Школа самовдосконалення: “Повір у себе” ./ О.В. Флярковська. – Чернівці: Видавничий дім “Букрек”, 2014.– 104с.
  • Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної служби: методичні рекомендації / за наук. ред. В.Г. Панка – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. - 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 см. Формування здорового способу життя в учнівської і студентської молоді: методичні рекомендації/ за ред. І.І. Цушка.– Київ: Ніка-Центр, 2011. – 168с.
  • Цушко І.І. Формування навичок захисту і збереження репродуктивного здоров’я учнівської і студентської молоді : практ.посіб. / І.І. Цушко. – Електрон. дані. – Київ, Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 104 с.

Звертаючи увагу на звернення як вчителів, так і дітей та батьків (30,55%), можемо дійти висновку, що сьогодення вимагає формування свідомого і відповідального ставлення зростаючої особистості до побудови власної освітньої і майбутньої професійної траєкторії.

З метою виявлення індивідуальних нахилів та здібностей кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації, сприяння активізації внутрішніх механізмів самодіяльності особистості, таких як самооцінка, самопізнання і самовдосконалення, пропонуємо у роботі з учнями старших класів застосовувати:

  • Професійне самовизначення старшокласників в умовах освітнього округу. / Гуцан Л.А., Морін О.Л., Охріменко З.В., Пархоменко О.М., Гриценок Л.І., Ткачук І.І.– Харків: “Друкарня Мадрид”, 2016.–220с.
  • Моя майбутня професія: правила вибору [курс за вибором для учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів : [курс за вибором для учнів 10 (11)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (52 год.)] / [В. Г. Панок, О. В. Мельник, О. Л. Морін, Л. А. Гуцан, І. І. Ткачук // Збірник програм факультативних курсів, курсів за вибором та спецкурсів. – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2013. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM), 12 cм.

Психологічна служба освіти має надавати повноцінну психологічну та соціальну допомогу кожному учню, який опинився в складній життєвій ситуації та перебуває в деструктивному середовищі, допомагати батькам таких дітей.

У зв’язку із зростанням соціальної та психологічної напруги навколо теми підліткових суїцидів і наявності небезпечних “груп смерті” в соціальних мережах (“Синій кит”, “Тихий дім”, “Біжи або помри”, “Зникни на 24 години” тощо) надважливими є психологічна безпека дітей в Інтернет-просторі (5,95%) та профілактика суїцидальних нахилів у дітей.

Рекомендуємо скористатися наступними джерелами:

- Рибалка В.В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій проблемної особистості. – К.: Шкільний світ, 2009. – 128 с.

- Федоренко Р. П. Психологія суїциду [Текст] : навч. посіб. / Раїса Петрівна Федоренко. – Луцьк : ВНУ ім. Лесі Українки, 2011. – 260 с.

- Психолого-педагогічна робота з дітьми, схильними до прояву девіантної, делінквентної поведінки (з досвіду роботи спеціалістів психологічної служби системи освіти України) [Електронний ресурс] / авт. кол.: О. П. Абухажар, Н. М. Акімова, В. В. Білецька та ін. ; упор.: В. Г. Панок, Ю. А. Луценко – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2014

  • Профілактика суїцидальної поведінки дітей та учнівської молоді / автори-укладачі А. В. Аносова, О. А. Бабиленко, Н. А. Максимова, Л. А. Пєтушкова // Вісник психологічної служби Київщини. Випуск 7. – Біла Церква : КОІПОПК, 2014. – 246 c.Психолого-педагогічна робота з дітьми, схильними до прояву девіантної, делінквентної поведінки (з досвіду роботи спеціалістів психологічної служби системи освіти України) [Електронний ресурс] / авт. кол.: О. П. Абухажар, Н. М. Акімова, В. В. Білецька та ін. ; упор.: В. Г. Панок, Ю. А. Луценко – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2014. – 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).

За даними практичних психологів та соціальних педагогів значна кількість батьків та педагогів турбуються щодо надання повноцінної освіти дітям із особливими освітніми потребами.

Зміст та основні завдання участі психологічної служби системи освіти з питань впровадження інклюзивного навчання визначено низкою нормативно-правових документів, зокрема, Постановою КМУ від 15. 10. 2011 № 872 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”, Постановою КМУ від 14. 02. 2017 № 88 “Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджетну місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами”, Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011р. № 872. У загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) цих закладів та відповідними педагогічними працівниками.

Визначаючи основні завдання на 2017-2018 н. р., практичним психологам і соціальним педагогам рекомендовано звернути особливу увагу на проблеми психологічного і соціального супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання.

Вищезазначеними документами передбачено також організацію корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами вчителями-дефектологами та практичними психологами. З огляду на це, звертаємо увагу на недопущення покладання адміністрацією навчальних закладів на практичних психологів обов’язків, що не належать до їх професійної компетентності, розмежовуючи проведення корекційно-розвиткових занять практичними психологами та вчителями-дефектологами. Питання психологічного і соціального супроводу дітей перебуває на суміщенні функцій багатьох фахівців, а тому не можуть бути віднесені до сфери професійної діяльності лише одного з них.

Практичний психолог в інклюзивному середовищі формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, вчителів, представників адміністрації) до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

Така психологічна готовність формується через проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, виступів тощо, зміст яких спрямовано на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, руйнування міфів і стереотипів, стигматизації та дискримінації.

Соціально-педагогічний супровід базується на створенні сприятливих умов для взаємодії учнів з соціальним середовищем із метою попередження виникнення або усунення вже існуючих дестабілізуючих факторів та формування стійкості до ситуацій дезадаптації.

Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога, в умовах інклюзивної освіти містить:

1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання.

2. Бесіду з дитиною та її батьками з метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальні можливості, самоконтроль поведінки, емоційно-вольової сфери тощо).

3. Оцінювання освітнього середовища, визначення його відповідності до потреб і можливостей дитини.

4. Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини.

5. Проведення психолого-педагогічного консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку.

6. Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (школи) та педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

7. Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та формування особистості.

8. Відстежування соціально-психологічного клімату в колективі.

9. Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення до позакласної і позашкільної діяльності.

10. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості до відповідних програм та планів.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про попередження насильства в сім’ї” та з метою профілактики цього негативного явища, враховуючи кількість звернень учасників навчально-виховного процесу з приводу застосування фізичної сили або психічного насильства з боку членів їх сімей (2,61%), а також високий рівень латентності таких дій, рекомендуємо скористатися наступними інформаційними джерелами:

- Соціальна і корекційна робота з особами, які вчинили насильство в сім’ї: навч.-метод. посіб. Ч. 1. / за заг. ред. О.М. Бандурки та ін. – Київ: Україна, 2011.

- Соціальна і корекційна робота з особами, які вчинили насильство в сім’ї: навч.-метод. посіб. Ч. 2. / за заг. ред. О.М. Бандурки та їн. – Харків.: Права людини, 2013.– 204 с.

- Журавель Т.В Попередження, виявлення і подолання випадків насильства та жорстокого поводження з дітьми: метод. посіб. для освітян / Журавель Т.В., Кочемировська О.О., Ясеновська М.Е.; за заг. ред. О.В. Безпалько.– Київ.: ТОВ «К.І.С.», 2010. – 242 с.

- Методичні матеріали для працівників освіти, спрямовані на покращення алгоритму виявлення випадків насильства щодо дітей / [Авт.-упор. : Буров С., Онишко Ю., Смислова Л., Ясиновська М.]. – К., 2007. – 56 с.

- Психолого-педагогічна робота у загальноосвітніх навчальних закладах з профілактики насильства над дітьми: Метод. посіб. / Автори-упоряд.: Вовчок Т.В., Степура Н.П., Даниленко І.С. та ін.; За заг. ред. Т.П. Цюман . – К.: ВПЦ «Експрес»– 2009. – 328 с.

- Психологічна корекція особистості дітей, які зазнали насильства в сім'ї: Навчально-методичний посібник //Максименко С.Д., Болтівець С.І., Максимова Н.Ю., Губенко О.В., Здіорук С.І., Кондратенко Л.О., Нестеренко Л.С., Третяк Т.М., Чепа М.-Л.А./за ред. Максимової Н.Ю. – К., Вид-во: Міленіум, 2011. – 251 с.

Психосоціальна допомога в роботі з кризовою особистістю : навчальний посібник / наук. ред. та керівник проблем. групи – Л. М. Вольнова. – К. , 2012. – 275 с.

До уваги! З рекомендованими та іншими методиками ознайомитися можна на офіційному сайті ДНУ “Інститут модернізації змісту освіти” (https://imzo.gov.ua/) та Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи. (http://www.psyua.com.ua/)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


НАКАЗ


м. Київ

08.08.2017 № 1127


Про затвердження Плану заходів

Міністерства освіти і науки України

щодо розвитку психологічної служби

системи освіти України

на період до 2020 року


Відповідно до статей 21, 22 Закону України «Про освіту», підпункту 2 пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки України «Про унормування діяльності психологічної служби системи освіти» від 02.03.2017 № 334 та з метою підвищення ефективності діяльності, удосконалення науково-методичного забезпечення психологічної служби системи освіти України на 2017-2020 роки


НАКАЗУЮ:


1. Затвердити План заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року (далі - План заходів), що додається.

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Кононенко Ю. Г.), департаменту професійної освіти (Кучинський М. С), департаменту економіки та фінансування (Даниленко С. В.), державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» (Завалевський Ю. І.), Українському науково-методичному центру практичної психології та соціальної роботи (Панок В. Г.) (за згодою), департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій:

1) забезпечити в межах компетенції своєчасне виконання Плану заходів;

2) подавати щороку до 01 червня державній науковій установі «Інститут модернізації змісту освіти» (Завалевський Ю. І.) інформацію про стан виконання Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020 року для узагальнення в друкованому та електронному вигляді:

електронна адреса: psychologos@imzo.gov.ua;

поштова адреса: вул. Митрополита В. Липківського, 36, м. Київ, 03035, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», відділ психологічного супроводу та соціально-педагогічної роботи (кім. 204).

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П. К.



Міністр Л. М. Гриневич


ЗАТВЕРДЖЕНО:

Наказ Міністерства

освіти і науки України

від 08.08.2017 № 1127


План заходів Міністерства освіти і науки України

щодо розвитку психологічної служби системи освіти України

на період до 2020 року



В. о. директора

Державної наукової установи «Інститут

модернізації змісту освіти» Ю. І. Завалевський

ЗавданняВиконавціТерміниОчікуваний результат
12456
1. Розвиток мережі психологічної служби системи освіти України
1.1.Розробити Положення про психологічну службу системи освіти УкраїниВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2018Положення про психологічну службу системи освіти України
1.2.Створити інформаційну базу професійного інструментарію фахівців психологічної служби системи освіти УкраїниВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»2018Інформаційна база професійного інструментарію фахівців психологічної служби системи освіти України
1.3.Проводити щорічний моніторинг щодо забезпеченості навчальних закладів практичними психологами і соціальними педагогамиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018-2020Аналітично-статистичні матеріали за результатами щорічного моніторингу
1.4.Забезпечити введення та збереження посад практичних психологів і соціальних педагогів у навчальних закладах усіх типів, форм власності та рівнів підпорядкування в умовах реформування системи освіти та адміністративно-територіального реформуванняВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018-2020Лист МОН про забезпечення фахівцями психологічної служби системи освіти
2. Удосконалення організаційного рівня функціонування психологічної служби системи освіти України
2.1.Внести на розгляд зміни до наказу МОН від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів»Департамент економіки та фінансування Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»2018Зміни до наказу МОН від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів»
2.2.Розробити єдині вимоги до ведення професійної документації фахівців психологічної службиДепартамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»2018Єдині вимоги до ведення професійної документації для фахівців психологічної служби
2.3.Внести на розгляд зміни до наказу МОН від 06.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»2018Зміни до наказу МОН від 06.10.2010 № 930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»
2.4.Розробити зразки та інструкції щодо заповнення робочих журналів:- практичного психолога;- соціального педагогаВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»2018Робочі журнали, інструкції- практичного психолога;- соціального педагога
2.5.Розробити циклограму організації діяльності фахівців психологічної службиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2018-2019Циклограма діяльності фахівців психологічної служби
2.6.Сприяти удосконаленню роботи «Телефонів довіри» для консультування учнів, педагогів, батьківДепартаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти2018-2020Робота «Телефонів довіри»
2.7.Проводити (щорічно) дослідження стану розвитку психологічної служби системи освіти УкраїниВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018-2020Інформаційні довідки
2.8.Сприяти взаємодії інклюзивно-ресурсних центрів та фахівців психологічної служби в системі психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзивного навчанняДепартамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»2018-2020Лист МОН про пріоритетні напрями діяльності психологічної служби системи освіти України
2.9.Розробити Положення про щорічний Всеукраїнський конкурс для практичних психологів і соціальних педагогів «Нові технології у новій українській школі»Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»2019-2020Положення про щорічний Всеукраїнський конкурс
3. Покращення науково-методичного забезпечення діяльності психологічної служби системи освіти України
3.1.Розробити та впровадити в систему післядипломної педагогічної освіти програму спецкурсу підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей у навчальному закладі»ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою), обласні інститути післядипломної педагогічної освіти2018Програма спецкурсу підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості/стресостійкості у дітей у навчальному закладі»
3.2.Розробити технології супроводу сімей, які виховують дітей з особливими освітніми потребамиДепартамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою), департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018Методичні рекомендації «Соціально-реабілітаційні і навчальні програми в роботі психолого-медико-педагогічних консультацій із сім'єю»
3.3.Забезпечити підготовку та публікацію інформаційних, аналітичних матеріалів, методичних посібників, рекомендацій, статей з актуальних питань діяльності психологічної службиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою), департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018-2020Інформаційні, аналітичні матеріали, методичні посібники, рекомендації, статті тощо
3.4.Розробити і впровадити інноваційні програми тренінгів для всіх учасників навчально-виховного процесу з актуальних питань діяльності психологічної службиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти2018-2020Програми тренінгів
3.5.Забезпечити методичний супровід профілактики різних форм насильства серед учнів шляхом упровадження відновних практик у навчальних закладахВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою), департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018-2020Методичний посібник для працівників психологічної служби і вчителів, заходи з упровадження відновних практик
3.6.Забезпечити реалізацію навчально-профілактичних програм через систему післядипломної педагогічної освіти: «Дорослішай на здоров'я», «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція», «Розвиток психосоціальної стійкості до стресу» тощоДепартаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти2018-2020Проведення навчальних семінарів у регіонах; впровадження програм у практику підвищення кваліфікації працівників психологічної служби
3.7.Розробити та впровадити методичне забезпечення професійного самовизначення старшокласників, які опинились у складних життєвих обставинах (далі -СЖО)Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2018-2020Методичні рекомендації з питань психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення старшокласників, які опинились у СЖО
3.8.Розробити науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім'ям, що опинились у СЖО, у тому числі внаслідок військових дійДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2018-2020Методичні рекомендації, посібники з питань надання допомоги дітям і сім'ям, що опинились у СЖО, у тому числі внаслідок військових дій
3.9.Провести всеукраїнське моніторингове дослідження серед учасників навчально-виховного процесу: «Надання допомоги дітям постраждалим від військових дій і внутрішньо переселеним особам в діяльності психологічної служби»Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»,Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2018-2020Аналітичні матеріали, методичні рекомендації щодо надання допомоги постраждалим від військових дій і внутрішньо переселеним особам в діяльності психологічної служби
3.10.Розробити та затвердити діагностичні мінімуми діяльності практичних психологів і соціальних педагогів різних типів навчальних закладівВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти, Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2019Діагностичні мінімуми діяльності практичних психологів і соціальних педагогів різних типів навчальних закладів
4. Підвищення якості роботи працівників психологічної служби системи освіти України
4.1.Сприяти впровадженню курсу для фахівців психологічної служби щодо психолого-педагогічного і корекційно-розвиткового супроводу осіб з особливими освітніми потребамиДепартамент загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»2018Лист МОН щодо впровадження курсу
4.2.Впроваджувати програми соціально-педагогічної і психологічної роботи з профілактики насильства і конфліктів в учнівському середовищі з використанням медіаціїВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»,департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018-2020Лист МОН про впровадження шкільних служб порозуміння у навчальних закладах
4.3.Вивчати стан (щорічно) забезпеченості матеріально-технічних умов (окремі кабінети, обладнання, науково-методична база) для організації діяльності працівників психологічної службиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018-2020Аналітично-статистичні матеріали
4.4.Забезпечити роботу online-студії з обміну досвідом «Інноваційна діяльність фахівців психологічної служби системи освіти»Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби2018-2020Постійна робота online-студії з обміну досвідом
4.5.Впроваджувати інформаційно-освітню протиалкогольну програму «Сімейна розмова»Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою), департаменти(управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій2018-2020Аналітичні матеріали щодо впровадження програми
4.6.Впровадити курс (спецкурс) для практичних психологів і соціальних педагогів:- «Базові навички медіатора в навчальному закладі. Забезпечення участі жінок і дітей у розв'язанні конфліктів і миробудуванні»;- «Протидія торгівлі людьми в Україні»: спецкурс для педагогічних працівників;- «Навчіть дитину захищатися» (з питань попередження сексуального насильства над дітьми);- «Навички кризового консультування та розвиток психосоціальної стійкості до стресу у дітей»Відділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2018-2020Аналітична довідка за результатами вивчення рівня обізнаності
4.7.Створити в мережі Інтернет постійно діючий Всеукраїнський форум для працівників психологічної службиДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби2018-2020Постійно діючий Всеукраїнський форум
5. Підвищення психологічної компетентності керівників закладів і установ освіти
5.1.Забезпечити включення у програму курсів підвищення кваліфікації керівників, заступників керівників установ та навчальних закладів системи освіти усіх рівнів тематичних курсів (спецкурсів) з актуальних питань діяльності психологічної службиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти, департамент вищої освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти2018-2020Лист МОН щодо впровадження тематичних курсів (спецкурсів) з актуальних питань діяльності психологічної служби;- програми тематичних курсів (спецкурсів)
5.2.Підготувати методичні рекомендації для керівників установ освіти та навчальних закладів усіх типів, форм власності та рівнів підпорядкування з актуальних питань діяльності психологічної служби системи освіти та оптимізації організаційно-управлінської складової у реалізації напрямків діяльності психологічної службиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2018-2020Методичні рекомендації
5.3.Забезпечити організацію та проведення семінарів, тренінгів, круглих столів для керівників закладів і установ освіти з метою підвищення якості управлінської діяльності в умовах формування нової української школи за тематикою:«Організаційно-правові аспекти діяльності психологічної служби системи освіти»; «Ефективний менеджмент у закладах освіти»; «Формування організаторських умінь, комунікативної і конфліктологічної компетентності»; «Підвищення психологічної культури»; «Формування готовності усіх учасників навчально-виховного процесу до впровадження концепції Нової української школи»;«Психологічні особливості розвитку професійних компетенцій вчителя в сучасних умовах»; «Психологічні аспекти управління освітніми закладами в умовах реформування системи освіти»; «Діяльність психологічної служби в умовах децентралізації та реформування освіти»; «Психологічний супровід управлінської діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі» тощоДепартаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти2018-2020Проведення семінарів, тренінгів, круглих столів
5.4.Розробити програми та забезпечити проведення навчальних семінарів з питань:- «Роль, місце та основні функції практичного психолога, соціального педагога в організації навчально-виховного процесу» для керівників навчальних закладів;- «Психологічна підготовка керівника закладу освіти до роботи в умовах соціокультурних змін»;- «Психолого-педагогічний супровід організації навчально-виховного процесу в умовах реформування освіти» для керівників районних (міських) методичних центрів (кабінетів);- кейс-курс «Психологічна та соціальна компетентність керівників та педагогічних працівників освітньої організації у процесі реалізації Концепції Нової української школи»Департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти2018-2020Програми, методичні рекомендації
6. Проведення заходів щодо розвитку психологічної служби системи освіти України
6.1.Забезпечити організацію та проведення міжнародних, всеукраїнських конференцій, семінарів-нарад, тематичних семінарів,тематичних виставок, круглих столів, науково-методичних масових заходів, конкурсів, майстер-класів, нарад, консиліумів, форумів, методичних об'єднань, тематичних вебінарів з актуальних питань розвитку психологічної служби усіх рівнів освіти за спільної участі керівників установ освіти, навчальних закладів та працівників психологічної служби з метою пошуку нових шляхів професійної взаємодії і розвиткуВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою), департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти, обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти2018-2020Міжнародні, всеукраїнські конференції, семінари-наради, тематичні семінари, тематичні виставки, круглі столи, науково-методичні масові заходи, конкурси, майстер-класи, наради, консиліуми, форуми, методичні об'єднання, тематичні вебінари тощо
6.2.Сприяти участі працівників психологічної служби регіонів у міжнародних проектах з актуальних питань діяльності психологічної службиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи (за згодою)2018-2020Участь у міжнародних проектах
6.3.Сприяти узагальненню та поширенню інноваційного досвіду роботи працівників психологічної службиВідділ позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини департаменту професійної освіти Міністерства освіти і науки України,ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»,Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи,департаменти (управління) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій,обласні інститути післядипломної педагогічної освіти,обласні центри (відділи, кабінети, лабораторії) психологічної служби системи освіти2018-2020Підвищення рівня обізнаності педагогічної громадськості з питань діяльності психологічної служби


З огляду на посилену увагу країн Європейського Союзу до питання дотримання прав дитини в Україні працівникам психологічної служби необхідно акцентувати свою діяльність по соціальному захисту прав прав і свобод дітей, створення умов комфортного освітнього середовища, захисту честі і гідності учнів, вихованців, студентів На виконання Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2016 року" соціальним педагогам навчальних закладів увести в практику постійно діючий моніторинг дотримання прав дітей та інших суб’єктів навчально-виховного процесу не лише в умовах навчального закладу, а і поза його межами, зокрема як батьки забезпечують належні умови для навчання, виховання та життя дитини.

від 26.07.2012 №1/9-529

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим,

управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Про організацію психологічного

і соціального супроводу в умовах

інклюзивного навчання

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання методичний лист «Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання», розробленого з метою запровадження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872.

Водночас, інформуємо, що 18 липня 2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 635 „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963”, якою уведено посаду асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним та інтегрованим навчанням до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Просимо зміст листа та вищевказаної постанови довести до відома керівників районних та міських відділів освіти, керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Додаток: на 7 арк.

Заступник Міністра Б. М. Жебровський

Додаток до листа МОНмолодьспорту

від 26.07.2012р. №1/9-529

«Психологічний і соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання»

Шляхи впровадження інклюзивного навчання визначено Концепцією розвитку інклюзивної освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 01.10.2010 № 912, а саме, в частині навчально-методичного забезпечення освітнього процесу передбачається реалізація корекційно-розвиткової складової особистісно-орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання.

З урахуванням основних тенденцій щодо змін у системі освіти дітей з особливими освітніми потребами окреслено напрями діяльності, які потребують підвищеної уваги, одним з яких є психологічний і соціальний супровід інклюзивного навчання в Україні.

Зміст та основні завдання участі психологічної служби системи освіти з питань впровадження інклюзивного навчання визначено низкою нормативно-правових документів, зокрема, наказом Міністерства освіти і науки від 11.09.2009 № 855 «Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009 - 2012 роки».

З метою залучення дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітній простір передбачено різні форми їх навчання, зокрема, у спеціальних класах у загальноосвітніх навчальних закладах, що регламентується Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 29.12.2010 р. за № 18707.

Зазначеним нормативним документом визначено завдання психолого-педагогічного супроводу:

а) актуалізація особистісного потенціалу розвитку дитини;

б) формування позитивних міжособистісних стосунків учнів з порушеннями психофізичного розвитку та їх ровесників у процесі внутрішкільної інтеграції;

в) консультування батьків або осіб, які їх замінюють, щодо особливостей розвитку, спілкування, навчання, професійної орієнтації, соціальної адаптації їх дитини тощо.

Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011р. № 872, визначено, що узагальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) цих закладів та відповідними педагогічними працівниками.

Діяльність працівників психологічної служби координується центрами практичної психології і соціальної роботи, міськими, районними методичними кабінетами.

Вищезазначеним документом передбачено також організацію корекційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами вчителями-дефектологами та практичними психологами.

З огляду на те, що питання визначення функцій і повноважень спеціалістів психологічної служби (практичного психолога і соціального педагога) є актуальним, звертаємо увагу на недопущення покладання адміністрацією навчальних закладів на цих спеціалістів обов’язків, що не належать до їх професійної компетентності.

Зокрема, це стосується заміни корекційних занять вчителя-дефектолога корекційними заняттями, які проводить практичний психолог.

Питання психологічного і соціального супроводу дітей знаходиться на перетині функцій багатьох спеціалістів, а тому не можуть бути віднесені до сфери професійної діяльності виключно одного з них.

Кваліфікаційна характеристика та основні функціональні обов’язки соціального педагога в умовах інклюзивної освіти визначені наказом Міністерства освіти і науки від 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України».

Визначаючи основні завдання на 2012-2013 навчальний рік практичним психологам і соціальним педагогам рекомендовано звернути посилену увагу на проблеми психологічного і соціального супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання, що сприятиме пристосуванню освітнього середовища до потреб дитини з урахуванням її особливостей та можливостей, забезпеченню соціальних потреб.

З цією метою проводиться вивчення індивідуальних особливостей учня, його можливостей і потреб, рівня сформованості у нього пізнавальних процесів і дій.

Таким чином, діагностична робота має бути спрямована на вивчення:

· співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми;

· рівня розвитку когнітивної сфери;

· особливості емоційно-вольової сфери;

· індивідуально-типологічних особливостей;

· рівня сформованості мотивації до навчання;

· рівня розвитку комунікативних здібностей;

· розумової працездатності та темпу розумової діяльності.

Під час вивчення психічного розвитку дитини психолог виявляє фактори, які зумовлюють труднощі пізнавальної діяльності, спілкування та соціальної адаптації, а також ті резерви, які можна використовувати у корекційно-розвитковій роботі.

Визначення рівня і особливостей пізнавальної діяльності повинно передувати будь-яким іншим психологічним дослідженням, щоб з’ясувати труднощі та обмеження, які можуть виникати при виконанні діагностичних завдань і призводити до неправильного тлумачення отриманих результатів.

Під час вивчення індивідуальних особливостей дитини важливо враховувати особливості її розвитку та фізичні обмеження.

Наприклад, працюючи з дитиною, хворою на дитячий церебральний параліч, слід пам’ятати, що через мовленнєві труднощі, порушення міміки, тощо може скластися неправильне враження щодо інтелектуальних можливостей дитини. Психічний стан такої дитини можна визначити тільки шляхом уважного спостереження за її діяльністю та шляхом спілкування з нею та за допомогою спеціальних методів діагностики.

Психофізіологічні особливості дитини, рівень її розвитку, потенційні можливості щодо опанування навчальним матеріалом є основними індикаторами, які беруться до уваги при розробленні індивідуальної програми розвитку.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Така програма розвитку містить загальну інформацію про учня, визначає систему додаткових послуг інших спеціалістів, засоби і шляхи щодо необхідної адаптації навчального середовища, модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.

Завдання психолога – надати до програми узагальнену інформацію за результатами проведеного вивчення та рекомендації стосовно врахування індивідуальних особливостей дитини у навчально-виховному процесі та взаємодії зі шкільним оточенням.

Практичний психолог в інклюзивному середовищі формує психологічну готовність учасників навчально-виховного процесу (учнів, батьків, вчителів, представників адміністрації) до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

Така психологічна готовність формується через проведення тренінгових занять, лекторіїв, семінарів, консиліумів, виступів тощо, зміст яких спрямований на подолання упередженого ставлення до дітей з особливими потребами, руйнування міфів і стереотипів, стигматизації та дискримінації.

Оскільки вчитель своїм ставленням моделює очікувану від учнів поведінку, важливо розпочати проведення таких занять саме з педагогами навчального закладу.

Необхідно працювати з педагогами щодо уникненням використання медичної термінології, що застосовується в педагогічній практиці для характеристики дітей з особливими освітніми потребами.

Зміст занять з учнями слід спрямувати на формування у них вміння бачити та цінувати відмінності, слухати та враховувати різні точки зору, висловлювати свою думку, поважаючи думку інших, оволодівати навичками співпраці з різними дітьми. Формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами сприятиме гармонізації стосунків в учнівському колективі та допоможе педагогічним працівникам створити сприятливе середовище для розкриття потенціалу кожної дитини.

При проведенні індивідуальної роботи психолог працює безпосередньо з дитиною з особливостями психофізичного розвитку, щодо збереження її здоров’я, пошуку та реалізації її всебічного розвитку, формування позитивної мотивації до навчання.

Актуальним залишається питання застосування психодіагностичного інструментарію та корекційних програм у роботі з вказаною категорією дітей, які, як правило, потребують адаптації (зміна характеру подачі матеріалу, без зміни змісту або концептуальної складності завдання), рідше, модифікації відповідно до індивідуальних особливостей дитини.

Зокрема, відповідно до потреб дитини можуть використовуватись такі види адаптації:

адаптація середовища (збільшення інтенсивності освітлення в кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається дитина з порушенням слуху, забезпечення її слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкових класів; забезпечення архітектурної доступності для дитини з порушенням опорно-рухового апарату);

адаптація змісту, методів і форм навчальної діяльності (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності);

адаптація методичних матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів тощо).

Ознайомившись із особливостями психофізичного розвитку дитини та готуючись до роботи з нею, психолог аналізує, перш за все, відповідність інструментарію (стимулів) та вибрані методики.

Для дітей із сенсорними порушеннями очевидним є прилаштування інструментарію (стимулів) до можливостей дитини та критичного вибору методик, які дозволяють використати потенціал дитини. Наприклад, для дитини з порушенням зору малюнки (методика "Четвертий – зайвий") мають бути контрастнішими та більшими за розміром.

Для дитини зі спастикою кінцівок є проблематичним використання малюнкових методик, при використанні яких необхідно домовитися з дитиною про сигнали, що відповідають певному вибору (стимульний матеріал до тесту тривожності Р. Теммпл, В. Амен, М. Дорки).

Оскільки можуть виникнути труднощі зі сприйманням малюнків, вони не повинні бути надміру стилізованими та складними. Необхідно передбачати можливі труднощі, пов’язані з процесом сприймання самих зображень, та відрізняти їх від розуміння чи нерозуміння сюжету, логічних зв’язків у ньому.

Для дітей з порушеннями мовлення будуть мало прийнятними вербальні методики. При цьому важливо розрізняти труднощі активного мовлення через порушення артикуляції та розуміння зверненого мовлення.

Обмеження у використанні діагностичних методик також можуть бути пов’язані зі способом життя обстежуваних, обмеженістю їхніх соціальних зв’язків і відповідних знань та уявлень про навколишній світ. У зв’язку із цим, не можна беззастережно використовувати певні проективні методики, що в цілому за процедурою виконання могли б відповідати технічним можливостям обстежуваного. Наприклад, методика Рене Жіля, яка часто і успішно застосовується для виявлення проблем, пов’язаних зі спілкування та самовизначенням підлітків, не завжди може бути адекватною в роботі з підлітком, фізичні обмеження якого не дозволяють сприймати ситуації, наведені в методиці, як проективні на себе. Причиною є те, що спосіб життя виключає, наприклад, відвідання кінотеатру, прогулянки за місто разом із друзями тощо. Тому перш ніж застосовувати таку методику, потрібно переконатися, що у дитини є відповідний життєвий досвід, пов’язаний із зображеними ситуаціями.

Таким чином, психолог приймає рішення, які методики включити при діагностичному вивченні та яким чином мають бути адаптовані стимульні матеріали. Водночас, рекомендовано провести обговорення методик та способів їх адаптації під час засідання методичного об’єднання практичних психологів.

Разом із тим, звертаємо увагу, що відповідно до «Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2001 № 330, має бути проведена експертиза всіх діагностичних методик, психокорекційних, психотерапевтичних та реабілітаційних технік і технологій, соціологічних та соціально-психологічних опитувальників.

З урахуванням вади розвитку та потенційних можливостей дитини організовується й психокорекційна робота. Більшість дітей з особливими освітніми потребами можуть бути долучені до роботи в корекційній групі. Однак, психологу необхідно заздалегідь оцінити та продумати альтернативні вправи, з урахуванням потреб розвитку дитини.

Корекційна робота має бути спрямована на розвиток усіх видів сприймання, особливо зорового і слухового, на базі яких розвиваються вищі психічні функції.

З розвитком сприймання збагачуються різноманітні знання про навколишній світ і розуміння зв’язків між предметами та явищами, отже, розвивається мислення і мовлення дітей. Під час корекції розвитку та навчання дитини необхідно дбати про зміцнення її працездатності, уміння зосереджувати увагу, цілеспрямовано працювати: ставити перед собою мету, усвідомлювати способи її досягнення, адекватно оцінювати результати.

Особливої уваги потребує розвиток навчальної мотивації, бажання вчитися, формувати віру дитини у власні можливості, що можливо завдяки усвідомленню і оцінці реальних досягнень.

У разі, якщо мова йде про корекцію чи розвиток окремих пізнавальних процесів краще організовувати індивідуальні заняття. Результати діагностичної роботи слугують орієнтирами для роботи психолога, педагогів, батьків і самої дитини. Водночас ступінь інтегрованості дитини в освітнє середовище є індикатором ефективності і адекватності психокорекційного впливу.

Соціально-педагогічний супровід базується на створенні сприятливих умов для взаємодії учня з соціальним середовищем з метою попередження виникнення або усунення вже існуючих дестабілізуючих розвиток факторів та формування стійкості до ситуацій дезадаптації.

Алгоритм діяльності практичного психолога і соціального педагога, в умовах інклюзивної освіти включає:

1. Ознайомлення з особовою справою дитини, історією та особливістю протікання захворювання, співбесіду з представником психолого-медико-педагогічної консультації;

2. Бесіду з дитиною та її батьками, метою визначення рівня можливостей дитини (самообслуговування, спілкування, пізнавальних можливостей, самоконтролю поведінки, емоційно-вольової сфери тощо);

3. Оцінку освітнього середовища, визначення щодо його відповідності до потреб і можливостей дитини. Психолог надає пропозицію щодо здійснення організаційних, функціональних, методичних змін.

4. Вивчення індивідуальних особливостей та психічного розвитку дитини.

5. Проведення психолого-педагогічного консиліуму з метою розробки індивідуальної програми розвитку.

6. Проведення зустрічі з батьками і учнями класу (школи), педагогами з метою формування їх психологічної готовності до взаємодії з дитиною з особливими освітніми потребами.

7. Проведення психокорекційної роботи з метою розвитку потенційних можливостей дитини та відповідного формування особистості.

8. Відстеження соціально-психологічного клімату в колективі та статусу дитини в групі.

9. Сприяння соціальній інтеграції дитини: залучення в позакласну і позашкільну діяльність.

10. Моніторинг рівня адаптованості й інтегрованості учня, адаптація відповідних індивідуальних програм, планів.

Успішність навчання дитини з особливими освітніми потребами залежить від ранньої діагностики та вчасно наданої відповідної допомоги фахівцями. Велика роль в цьому належить фахівцям психолого-медико-педагогічної консультації, діяльність якої регламентується Положенням про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженим спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту та Національної академії педагогічних наук України від 23.06.2011 № 623/61, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 06.12.2011 за № 1407/20145.

Головним завданням психолого-медико-педагогічних консультацій є надання консультативно-методичної допомоги дітям з особливими освітніми потребами та батькам, які їх виховують, педагогам.

Водночас, завданнями психолого-медико-педагогічних консультацій є визначення за якою навчальною програмою має навчатися дитина, без визначення типу навчального закладу.

За результатами психолого-педагогічного вивчення дитини надається психолого-педагогічний висновок та рекомендації, які фіксуються у витязі з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

Звертаємо увагу, що зміст психолого-педагогічного висновку не містить медичного, зокрема, психіатричного, діагнозу, а передбачає формулювання, щодо особливостей психічного розвитку дитини та її психологічний стан з використанням лексичних засобів у контексті психолого-педагогічної термінології.

При цьому у висновку у стислому викладі зазначаються ті основні показники, які мають значення для розрізнення станів розумового розвитку дитини. Рекомендації психолого-медико-педагогічних консультацій відображають напрямки психолого-педагогічної роботи з дитиною, спрямовані на реалізацію потенціалу розвитку і виховання, враховуючи її індивідуальні особливості засвоєння знань, навичок, практичного та соціального досвіду.

Директор департаменту О. В. Єресько

Кiлькiсть переглядiв: 309

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.